Хлопчик-Шут Проти СайклІв
Хлопчик-воїн цілком логічно зазначив:
- А навіщо нам команда? Вони такі самі діти, як і ми. Тільки в мене досвід і знання століть, а вони молодики. І підставляти їх під удари снарядів із урановим стрижнем не варто.
Дівчинка прочирикала:
- Усі люди на рідній планеті,
Повинні завжди дружити.
Повинні сміятися діти,
І у мирному світі жити!
Хлопчик-воїн підхопив і заспівав:
Повинні сміятися діти,
Повинні сміятися діти,
Повинні сміятися діти,
І у мирному світі жити!
По шаленому танку почали палити гармати, що стоять на стінах фортеці. Навколо машини спалахували фонтани вогню, руйнувань та палаючого піску. І пара попадань у броню розійшлася тріщинами.
Дівчинка Адала помітила:
- Не дуже супротивник влучний.
Однак ще кілька снарядів потрапили до танка. І від детонував, і вибухнув. У момент вибуху крихітна точка відокремилася від нього. І Адала простягла руку. У долоню дівчинки залетів пристрій, який використовував геніальний хлопчик. Або, принаймні, схожий на хлопчика досвідчений герой та конструктор.
Едік схвально ляснув дівчинку по плечу:
- Молодець, спіймала!
Та розсміялася:
- Ловити вам, не переловити!
І пристрій ковзнув у спритну, як у макаки, долоню хлопчика.
Тепер діти були задоволені. Наче гравці, які зірвали банк у рулетці та отримали золоті фішки. Але зрозуміло, що коли тобі щастить, важко зупинитись. Едік, який має чудову пам'ять, пам'ятав, що був у двадцятому столітті такий вусатий, який не знав міри, і за це поплатився, хоча спочатку йому щастило. Отже, звичайно ж, потрібно в казино вміти вчасно вийти із гри.
Втім, Едік розумів, що це не зовсім гра. І що справжня війна це не РПГ.
Ось, наприклад, зараз з'явилися над замком два вертольоти. І вони, схоже, готові дослідити місцевість.
Дівчата пискнула з переляком:
- Боюся! Ми зможемо їх дістати!
Едік засміявся і відповів:
- Крутіше мішені бували. Ось дивись, як працює мій багаторазовий кібернетичний жучок.
І хлопець запустив його знову. А кількість вертольотів зросла до шести. І вони були обтічні форми і великі.
Адала прочирикала:
Нехай біжать незграбно,
Бронетанки по калюжах.
І цвіркоче осою вертоліт!
Едік підхопив:
Чебурашка навідник,
Шапокляк, немов льотчик,
Крокодил зарядив кулемет!
І ось вертоліт, отримавши на себе жучка, як довбанув з авіагармат по своєму візаві. Той отримав ушкодження і почав диміти. А інші гелікоптери закружляли. І по них теж вогонь, а вони у відповідь. Ось пішла потіха. Одна з вертушок уже стала падати, залишаючи димний хвіст.
А за нею та інша. Ось це дійсно потіха і міжусобна лайка.
Хлопчик кивнув своїй подрузі:
- Як розбирання?
Адала буркнула:
- Пощастило!
Едік образився і надув рум'яні щоки.
- Може, ти ще скажеш, халяво?
Дівчинка стукнула себе прозорим шоломом, але промовчала. Тим часом упали одразу два вертольоти. І один потрапив у замок, теж пошкодивши одразу три гармати.
Хлопчик-геній прочирикав:
- Погодься, спритно!
Дівчинка відповіла:
- Можливо, що й спритно, і як тут не підтримати!
Два останні вертольоти з силою зіткнулися, і зараз вибухнули. І знову спалахнув спалах. Оце чудово!
Едік заспівав:
Великий геній, розваги фортуни,
І водночас, людина...
Поезії ліричні струни,
Щоб мати гідне серце століття!
Отож і другий раунд пройшов на користь відважних дітей. І керуючий супержучок із чіпом повернувся на долоню пацану.
Дівча відзначила:
- Так, це ми непогано діємо. Але у ворога може виявити і джокер у кишені!
Едік з усмішкою відповів: